[1] І говорив Господь Йову й сказав:
[2] Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
[3] І Йов відповів Господеві й сказав:
[4] Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...
[5] Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...
[6] І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
[7] Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!
[8] Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?
[9] Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,
[10] то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!
[11] Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!
[12] Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,
[13] поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.
[14] Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
[15] А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.
[16] Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.
[17] Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.
[18] Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.
[19] Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...
[20] Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.
[21] Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.
[22] Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.
[23] Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!
[24] Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?