[1] А Йов відповів та й сказав:
[2] Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?
[3] Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
[4] Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?
[5] Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.
[6] Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.
[7] Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.
[8] Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.
[9] Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
[10] На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.
[11] Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.
[12] Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.
[13] Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.
[14] Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...