[1] Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
[2] Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?
[3] Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!
[4] Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!
[5] Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?
[6] У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,
[7] коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?
[8] І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,
[9] коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,
[10] і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,
[11] і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?
[12] Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,
[13] щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?
[14] Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!
[15] І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!
[16] Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?
[17] Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?
[18] Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
[19] Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,
[20] щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?
[21] Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
[22] Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,
[23] які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?
[24] Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?
[25] Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,
[26] щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
[27] щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?
[28] Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?
[29] Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?
[30] Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.
[31] Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?
[32] Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?
[33] Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?
[34] Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?
[35] Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?
[36] Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?
[37] Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,
[38] коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?
[39] Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,
[40] як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?
[41] Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?