[1] І говорив Елігу та й сказав:
[2] Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
[3] Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
[4] Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
[5] Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
[6] Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...
[7] Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,
[8] і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
[9] Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.
[10] Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
[11] Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
[12] Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
[13] Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
[14] Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
[15] всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
[16] Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
[17] Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
[18] Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?
[19] Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,
[20] за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.
[21] Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,
[22] немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
[23] Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
[24] Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
[25] Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!
[26] Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,
[27] за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
[28] щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
[29] Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,
[30] щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.
[31] Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!
[32] Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!
[33] Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
[34] Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
[35] Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.
[36] О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
[37] бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...