[1] Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
[2] На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
[3] При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
[4] До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
[5] Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
[6] Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.
[7] Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.
[8] Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
[9] Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
[10] Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
[11] ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
[12] Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
[13] Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
[14] В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
[15] Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
[16] Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
[17] Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!
[18] Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
[19] ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
[20] Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
[21] щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!
[22] Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,
[23] відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
[24] Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.
[25] Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,
[26] коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.
[27] Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,
[28] коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,
[29] коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,
[30] то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
[31] радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!
[32] Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
[33] Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
[34] Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!
[35] Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
[36] А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!