[1] Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
[2] Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
[3] Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
[4] Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
[5] Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
[6] Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
[7] Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
[8] Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
[9] Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
[10] Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
[11] Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
[12] Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
[13] Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
[14] Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
[15] Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
[16] хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
[17] Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
[18] Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
[19] Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
[20] Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
[21] Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
[22] Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
[23] Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
[24] бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
[25] Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
[26] будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
[27] і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.