[1] Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
[2] Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
[3] Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
[4] Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
[5] Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
[6] Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
[7] При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
[8] Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
[9] Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
[10] Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
[11] Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
[12] Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
[13] Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
[14] Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
[15] Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
[16] Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
[17] Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
[18] Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
[19] Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
[20] Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
[21] Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
[22] Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
[23] Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
[24] Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
[25] Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
[26] Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
[27] Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
[28] Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
[29] Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
[30] Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
[31] Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!