[1] Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
[2] Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
[3] Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
[4] Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
[5] Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
[6] Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
[7] Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
[8] Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
[9] Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
[10] Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
[11] Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
[12] Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
[13] Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
[14] Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
[15] Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
[16] Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
[17] Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
[18] Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
[19] Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
[20] Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
[21] Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
[22] Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
[23] Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
[24] Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
[25] Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
[26] Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
[27] Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
[28] Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
[29] Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
[30] Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
[31] Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
[32] Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
[33] Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.