[1] Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
[2] Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
[3] Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
[4] Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
[5] Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
[6] Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
[7] У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
[8] Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
[9] Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
[10] Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
[11] Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
[12] Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
[13] Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
[14] Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
[15] Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
[16] Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
[17] Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
[18] Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
[19] Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
[20] Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
[21] Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
[22] Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
[23] Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
[24] Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
[25] Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
[26] Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
[27] Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
[28] Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
[29] Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
[30] Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.