[1] Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
[2] Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
[3] На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
[4] Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
[5] Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
[6] Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
[7] Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
[8] Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
[9] Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
[10] Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
[11] Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
[12] Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
[13] Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
[14] Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
[15] Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
[16] Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
[17] Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
[18] Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
[19] Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
[20] Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
[21] Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
[22] Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
[23] Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
[24] Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
[25] Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
[26] У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
[27] Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
[28] У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
[29] Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
[30] Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
[31] Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
[32] Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
[33] Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
[34] Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
[35] Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.