[1] Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. (56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
[2] (56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
[3] (56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
[4] (56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
[5] (56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
[6] (56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,
[7] (56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
[8] (56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
[9] (56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
[10] (56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
[11] (56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
[12] (56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
[13] (56-14) Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?