[1] (114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
[2] (114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
[3] (114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
[4] (114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
[5] (114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
[6] (114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
[7] (114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
[8] (114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
[9] (114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
[10] (114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
[11] (114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
[12] (114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
[13] (114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
[14] (114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
[15] (114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
[16] (114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
[17] (114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
[18] (114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!