[1] Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
[2] хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
[3] і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
[4] Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
[5] голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
[6] і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
[7] і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
[8] Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
[9] бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
[10] Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
[11] бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
[12] Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
[13] і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
[14] і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
[15] Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
[16] бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
[17] Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
[18] Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
[19] і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
[20] Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
[21] Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
[22] і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
[23] Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,
[24] вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
[25] Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
[26] до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!
[27] Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
[28] Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
[29] Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
[30] і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
[31] Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
[32] Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
[33] Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,
[34] плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.
[35] Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,
[36] і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
[37] і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!
[38] і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
[39] Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
[40] Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,
[41] а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
[42] Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.
[43] Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!