[1] Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
[2] що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
[3] Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
[4] не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
[5] аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
[6] Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
[7] Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
[8] Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
[9] Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
[10] Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
[11] Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
[12] Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
[13] Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
[14] То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
[15] поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
[16] Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
[17] Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
[18] ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!