[1] Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. (36-2) Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
[2] (36-3) бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
[3] (36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
[4] (36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
[5] (36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
[6] (36-7) Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
[7] (36-8) Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
[8] (36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
[9] (36-10) бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
[10] (36-11) Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
[11] (36-12) Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
[12] (36-13) Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.