[1] Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!
[2] Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!
[3] Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!
[4] Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!
[5] Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
[6] Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...
[7] Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.
[8] Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!
[9] Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!
[10] Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!