[1] Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
[2] із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
[3] Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
[4] Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
[5] Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
[6] і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
[7] Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
[8] Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
[9] не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
[10] бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
[11] Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
[12] Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
[13] Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
[14] Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
[15] і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
[16] А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
[17] Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
[18] Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
[19] Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
[20] Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
[21] Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
[22] Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
[23] Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!