[1] Не судіть, щоб і вас не судили;
[2] бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.
[3] І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
[4] Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?
[5] Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.
[6] Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...
[7] Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;
[8] бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.
[9] Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
[10] Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?
[11] Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!
[12] Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.
[13] Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.
[14] Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!
[15] Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.
[16] По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?
[17] Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
[18] Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
[19] Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.
[20] Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!
[21] Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
[22] Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?
[23] І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!
[24] Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
[25] І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.
[26] А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.
[27] І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!
[28] І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.
[29] Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.