Skip to content
Opens in a new window

[1] І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.

[2] А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;

[3] Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;

[4] Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.

[5] Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,

[6] але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.

[7] А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.

[8] Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.

[9] Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,

[10] ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.

[11] А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.

[12] А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!

[13] І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.

[14] А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.

[15] Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!

[16] Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.

[17] Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.

[18] І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.

[19] А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,

[20] бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.

[21] І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.

[22] І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.

[23] А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.

[24] Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.

[25] Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!

[26] Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.

[27] Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.

[28] І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.

[29] Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.

[30] А вам і волосся все на голові пораховано.

[31] Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.

[32] Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.

[33] Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.

[34] Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.

[35] Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.

[36] І: вороги чоловікові домашні його!

[37] Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.

[38] І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.

[39] Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.

[40] Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.

[41] Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.

[42] І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.

Матей — Chapters