[1] Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.
[2] І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,
[3] кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?
[4] Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
[5] Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
[6] Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
[7] І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!
[8] А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!
[9] І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
[10] І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
[11] І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.
[12] І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
[13] І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,
[14] він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.
[15] А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.
[16] І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.
[17] Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?
[18] І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!
[19] А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.
[20] А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.
[21] І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
[22] І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.
[23] А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
[24] Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!
[25] Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.
[26] А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.
[27] Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.
[28] І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.
[29] Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
[30] Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.