Skip to content
Opens in a new window

[1] Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!

[2] Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

[3] Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?

[4] Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.

[5] Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,

[6] знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,

[7] бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!

[8] А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,

[9] знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!

[10] Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.

[11] Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

[12] Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,

[13] і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.

[14] Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.

[15] Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!

[16] Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?

[17] Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.

[18] А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.

[19] Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.

[20] Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

[21] Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.

[22] А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

[23] Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

Римляни — Chapters