[1] Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?
[2] Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.
[3] Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
[4] Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.
[5] А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.
[6] Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?
[7] Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
[8] І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!
[9] То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,
[10] як написано: Нема праведного ані одного;
[11] нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
[12] усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
[13] Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,
[14] уста їхні повні прокляття й гіркоти!
[15] Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
[16] руїна та злидні на їхніх дорогах,
[17] а дороги миру вони не пізнали!
[18] Нема страху Божого перед очима їхніми...
[19] А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.
[20] Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.
[21] А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.
[22] А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
[23] бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
[24] але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,
[25] що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,
[26] за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
[27] Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.
[28] Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.
[29] Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
[30] бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.
[31] Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.