[1] Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.
[2] А надходило свято юдейське Кучки.
[3] І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
[4] Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.
[5] Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
[6] А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.
[7] Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
[8] Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.
[9] Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
[10] Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.
[11] А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?
[12] І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...
[13] Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.
[14] У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
[15] І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?
[16] Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.
[17] Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.
[18] Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.
[19] Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?
[20] Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?
[21] Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.
[22] Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
[23] Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?
[24] Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!
[25] Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?
[26] Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
[27] Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.
[28] І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
[29] Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!
[30] Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.
[31] А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?
[32] Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.
[33] Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.
[34] Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...
[35] Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?
[36] Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?
[37] А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!
[38] Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.
[39] Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.
[40] А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!
[41] Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?
[42] Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?
[43] Так повстала незгода в народі з-за Нього.
[44] А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.
[45] І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?
[46] Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...
[47] А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?
[48] Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?
[49] Та проклятий народ, що не знає Закону!
[50] Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:
[51] Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?
[52] Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.
[53] І до дому свого пішов кожен.