[1] Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
[2] Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
[3] А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
[4] А куди Я йду дорогу ви знаєте.
[5] Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?
[6] Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
[7] Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.
[8] Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!
[9] Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
[10] Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
[11] Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
[12] Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
[13] І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
[14] Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
[15] Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
[16] І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
[17] Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
[18] Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
[19] Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
[20] Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
[21] Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.
[22] Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?
[23] Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
[24] Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
[25] Говорив це Я вам, бувши з вами.
[26] Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
[27] Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
[28] Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець.
[29] І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
[30] Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
[31] та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!