[1] Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
[2] Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
[3] Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.
[4] А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?
[5] Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.
[6] І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...
[7] І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.
[8] Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,
[9] щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.
[10] Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.
[11] Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?
[12] Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,
[13] і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
[14] Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.
[15] А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
[16] А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.
[17] І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!
[18] А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
[19] А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
[20] Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.
[21] Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.
[22] А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?
[23] Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?
[24] І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
[25] А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!
[26] Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?
[27] І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...
[28] А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
[29] Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?
[30] Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.
[31] А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,
[32] щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
[33] Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
[34] Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?
[35] Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?
[36] Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...
[37] Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.
[38] Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
[39] Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?
[40] Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.