[1] Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
[2] Воно в Бога було споконвіку.
[3] Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
[4] І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
[5] А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
[6] Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.
[7] Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
[8] Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.
[9] Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
[10] Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
[11] До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
[12] А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
[13] що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
[14] І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.
[15] Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.
[16] А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.
[17] Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.
[18] Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
[19] А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?
[20] І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.
[21] І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!
[22] Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?
[23] Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.
[24] Посланці ж із фарисеїв були.
[25] І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?
[26] Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
[27] Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.
[28] Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.
[29] Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
[30] Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
[31] І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.
[32] І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
[33] І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.
[34] І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!
[35] Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.
[36] І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!
[37] І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
[38] А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?
[39] Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.
[40] А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
[41] Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.
[42] І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.
[43] Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!
[44] А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.
[45] Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.
[46] І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.
[47] Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!
[48] Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.
[49] Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!
[50] Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!
[51] І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.