Skip to content
Opens in a new window

[1] Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.

[2] І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.

[3] Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,

[4] засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...

[5] Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...

[6] Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...

[7] Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,

[8] спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!

[9] При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...

[10] Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...

[11] На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,

[12] позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...

[13] Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.

[14] Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.

[15] Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!

[16] Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!

[17] Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!

[18] І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...

[19] Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...

[20] Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!

[21] І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,

[22] і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!

[23] Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!

Исая — Chapters