[1] Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;
[2] а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.
[3] А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.
[4] Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.
[5] Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
[6] Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.
[7] Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
[8] Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!
[9] Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.
[10] Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!
[11] Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,
[12] і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;
[13] як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!
[14] Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.
[15] Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...
[16] Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!
[17] Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
[18] Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
[19] Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.
[20] Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
[21] Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?