[1] Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,
[2] і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
[3] і всі їли ту саму поживу духовну,
[4] і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!
[5] Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
[6] А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
[7] Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.
[8] Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
[9] Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.
[10] Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.
[11] Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
[12] Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
[13] Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
[14] Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
[15] Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
[16] Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
[17] Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
[18] Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
[19] Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
[20] Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
[21] Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
[22] Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
[23] Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!
[24] Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!
[25] Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
[26] Бо Господня земля, і все, що на ній!
[27] Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
[28] Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
[29] Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
[30] Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?
[31] Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!
[32] Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,
[33] як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.