[1] А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.
[2] Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
[3] Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.
[4] Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.
[5] Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.
[6] Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
[7] І кожному дається виявлення Духа на користь.
[8] Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,
[9] а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,
[10] а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.
[11] А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
[12] Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.
[13] Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.
[14] Бо тіло не є один член, а багато.
[15] Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?
[16] І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?
[17] Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
[18] Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.
[19] Якби всі одним членом були, то де тіло було б?
[20] Отож, тепер членів багато, та тіло одне.
[21] Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.
[22] Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
[23] А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
[24] а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
[25] щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.
[26] І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.
[27] І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!
[28] А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.
[29] Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?
[30] Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?
[31] Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!