[1] Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
[2] що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
[3] бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.
[4] Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.
[5] І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.
[6] Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.
[7] Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
[8] не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,
[9] де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.
[10] Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
[11] тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!
[12] Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
[13] Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.
[14] Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,
[15] аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!
[16] Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
[17] На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?
[18] Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?
[19] І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.