[1] Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
[2] Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
[3] Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.
[4] Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!
[5] Бо кожен нестиме свій власний тягар!
[6] А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
[7] Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!
[8] Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
[9] А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.
[10] Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
[11] Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!
[12] Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.
[13] Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.
[14] А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.
[15] Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.
[16] А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!
[17] Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...
[18] Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.