[1] Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
[2] і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:
[3] благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
[4] що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,
[5] Йому слава на віки вічні, амінь!
[6] Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,
[7] що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.
[8] Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!
[9] Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!
[10] Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.
[11] Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.
[12] Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.
[13] Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.
[14] І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.
[15] Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав
[16] виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,
[17] і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.
[18] По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
[19] А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
[20] А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!
[21] Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.
[22] Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,
[23] тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.
[24] І славили Бога вони через мене!