[1] Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,
[2] в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,
[3] і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,
[4] до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
[5] Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,
[6] коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність.
[7] Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,
[8] але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,
[9] що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.
[10] Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,
[11] їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.
[12] Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...
[13] Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,
[14] і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що від правди відвертаються.
[15] Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.
[16] Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.