Skip to content
Opens in a new window

[1] І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

[2] Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.

[3] І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

[4] А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.

[5] І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.

[6] А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.

[7] Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.

[8] А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.

[9] І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

[10] Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

[11] то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

[12] І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

[13] А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.

[14] Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.

[15] Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.

[16] А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

[17] А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

[18] Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

[19] Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

[20] А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

[21] або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

[22] А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,

[23] або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

[24] то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.

[25] І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

[26] А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,

[27] і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!

[28] Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.

[29] І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

[30] Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

[31] І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

[32] І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.

[33] І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

[34] І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!

Числа — Chapters