[1] І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,
[2] а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.
[3] І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
[4] І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.
[5] І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала.
[6] Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.
[7] І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.
[8] І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.
[9] І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
[10] І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
[11] Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.
[12] Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.
[13] І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.
[14] А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.
[15] І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.
[16] І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
[17] Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!
[18] Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.