[1] І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,
[2] в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,
[3] між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,
[4] Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,
[5] і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,
[6] і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,
[7] щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.
[8] Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,
[9] не від діл, щоб ніхто не хвалився.
[10] Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.
[11] Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,
[12] що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.
[13] А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.
[14] Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,
[15] Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,
[16] і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.
[17] І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,
[18] бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця.
[19] Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,
[20] збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,
[21] що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,
[22] що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.