[1] Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!
[2] А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.
[3] А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса!
[4] Бо жаден вояк не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає.
[5] А як хто йде на змаги, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається.
[6] Трудящому хліборобові належиться першому покуштувати з плоду.
[7] Розумій, що я говорю. А Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
[8] Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією,
[9] за яку я терплю муки аж до ув'язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув'язнити!
[10] Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.
[11] Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним!
[12] А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!
[13] А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!
[14] Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну.
[15] Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.
[16] Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,
[17] а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,
[18] що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.
[19] Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!
[20] А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.
[21] Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.
[22] Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
[23] А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки.
[24] А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим,
[25] що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,
[26] щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.