[1] Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:
[2] благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
[3] Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,
[4] і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,
[5] за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.
[6] Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
[7] Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.
[8] Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.
[9] І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,
[10] щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,
[11] наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.
[12] Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,
[13] бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.
[14] А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.
[15] Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;
[16] а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;
[17] а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.
[18] Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.
[19] Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,
[20] через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
[21] Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.
[22] А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.
[23] Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.
[24] А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.
[25] І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,
[26] щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.
[27] Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,
[28] і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!
[29] Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,
[30] маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.