[1] Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.
[2] Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?
[3] Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.
[4] Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.
[5] Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!
[6] Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.
[7] Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.
[8] Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.
[9] Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.
[10] Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.
[11] Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.
[12] Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.
[13] Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!
[14] Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.
[15] Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
[16] Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?
[17] Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.
[18] Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!
[19] До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.
[20] Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!