[1] І було мені слово Господнє таке:
[2] Сину людський, були собі дві жінки, дочки однієї матері.
[3] І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй молодості чинили розпусту, там почавлені їхні груди, там замацані їхні перса дівочі.
[4] А їхні імена: Огола старша та Оголива сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочок. А їхні імена: Самарія Огола, а Єрусалим Оголива.
[5] І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коханцями, з асиріянами, хто був їй близький,
[6] що їхнє убрання блакить, намісники та заступники вони, усі вони юнаки вродливі, вершники, що гарцюють на конях.
[7] І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добірні Ашшурові сини, і всіма, яких кохала, і всіма своїми божками була вона занечищена.
[8] Та не відкидала вона своєї розпусти й від єгиптян, бо вони лежали з нею в її молодості, і вони стискали дівочі її перса, і виливали свою розпусту на неї...
[9] Тому й дав Я її в руку її коханків, у руку Ашшурових синів, що з ними кохалась вона.
[10] Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочок її, а її забили мечем... І стала вона неславним ім'ям для жінок, і присуди зробили на ній.
[11] А сестра її Оголива бачила це, але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою більшою від розпусти своєї сестри.
[12] Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близькими їй намісниками та заступниками, досконало зодягненими, з верхівцями, що гарцюють на конях, усі вони юнаки вродливі.
[13] І побачив Я, що вона обезчещена, що дорога одна їм обом.
[14] Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила мужів, вирізьблених на стіні, зображення халдеїв, креслених і запущених червонилом,
[15] підперезаних поясом по стегнах своїх, вони з опадаючим завоєм на голові їхній, усі вони на вигляд військові старшини, подоба синів вавилонських, Халдея край народження їхнього,
[16] то пожадала вона їх через сам погляд очей своїх, і послала посланців по них, до Халдеї.
[17] І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечистили її своєю розпустою, і вона занечистилася ними, і відвернулася душа її від них...
[18] І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу, тому відвернулася душа Моя від неї, як відвернулася душа Моя від її сестри.
[19] І побільшила вона розпусту свою на згадку днів своєї молодости, коли чинила розпусту в єгипетському краї.
[20] І жадала вона собі на коханців тих, що їхня плоть плоть ослина, а їхня похіть похіть жеребця.
[21] І згадала ти розпусту своєї молодости, коли єгиптяни стискали груди твої ради перс твоєї молодости.
[22] Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось Я збуджу коханців твоїх на тебе, що від них відвернулася душа твоя, і спроваджу їх на тебе з довкілля,
[23] синів Вавилону, і всіх халдеїв, Пекод, і Шоа, і Коа, і всіх синів Ашшурових з ними, уродливі то юнаки, усі вони начальники та заступники, військові старшини та славні, усі вони гарцюють на конях.
[24] І прийдуть на тебе з півночі, з колесницями та з колесами, та зо збором народів; щита великого й щита малого та шоломи покладуть проти тебе навколо. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.
[25] І зверну Я лютість Свою на тебе, і вони зроблять з тобою в гніві: пообтинають носа твого та вуха твої, а що полишиться в тебе, від меча упаде. Вони позабирають синів твоїх та дочок твоїх, а що залишиться в тебе, буде пожерте огнем...
[26] І постягають із тебе шати твої, і позабирають речі пишноти твоєї.
[27] І спиню Я розпусту твою в тебе, і розпусту твою з єгипетського краю, і ти не зведеш очей своїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.
[28] Бо так говорить Господь Бог: Ось Я даю тебе в руку того, кого ти зненавиділа, у руку тих, що від них відвернулася душа твоя.
[29] І зроблять з тобою в ненависті, і візьмуть здобуток твій, і поставлять тебе нагою та голою, і буде відкрита нагота перелюбу твого, і розпуста твоя та твій блуд...
[30] Будуть робити це тобі за твоє ходіння в розпусті з народами, за те, що ти збезчестилась їхніми божками.
[31] Дорогою своєї сестри ти ходила, тому дам її келіха в твою руку.
[32] Так говорить Господь Бог: Келіха своєї сестри ти вип'єш, глибокого та широкого; станеш за жарт та за посміховисько, це багатомісткий келіх.
[33] П'янством та смутком будеш наповнена, буде це келіх спустошення й розруху, келіх твоєї сестри Самарії.
[34] І ти вип'єш його, і витягнеш усе, а череп'я його порозбиваєш, і перса свої порозриваєш, бо це Я говорив, каже Господь Бог.
[35] Тому так говорить Господь Бог: Через те, що ти забула Мене, і кинула мене за спину свою, то й ти носи розпусту свою та свій блуд!
[36] І сказав Господь до мене: Сину людський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидоти!
[37] Бо вони перелюб чинили, і кров на їхніх руках, і з божками своїми перелюб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепроваджували через огонь для них на їжу...
[38] Ще оце чинили Мені: Занечистили святиню Мою того дня, і суботи Мої зневажили.
[39] А коли вони різали синів своїх для своїх божків, то приходили до Моєї святині того дня, щоб збезчестити її, і оце так робили вони в середині Мого дому...
[40] А що більше, посилали до мужів, що здалека приходять, що до них був посланий посланець, і ось поприходили ті, що для них ти вмилася, нафарбувала блакитом очі свої й оздобою приоздобилася.
[41] І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.
[42] І голос заспокоєної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спроваджували ще п'яних з пустині, і давали нараменники на їхні руки та пишні корони на їхні голови.
[43] І сказав Я до тієї, що в'янула від перелюбу: Буде тепер вона ще далі чинити розпусту?
[44] І прийшли до неї, як приходять до блудниці, так приходили до Оголи та Оголиви, розпусних жінок.
[45] А люди справедливі вони розсудять їх правом про тих, що чинять перелюб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять перелюб, і кров на їхніх руках.
[46] Бо так говорить Господь Бог: Скликати б на них збори, і дати їх на страх та на здобич!
[47] І збори закидають їх камінням, і порозсікають їх своїми мечами, синів їхніх та їхніх дочок повбивають, а їхні доми попалять огнем...
[48] І спиню Я розпусту в Краю, і буде наука всім жінкам, і вони не будуть робити такого, як ваша розпуста!
[49] І покладуть вони вашу розпусту на вас, і ви будете носити гріхи ваших божків. І ви пізнаєте, що Я Господь Бог!