[1] І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
[2] та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
[3] Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
[4] Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
[5] Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
[6] Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
[7] В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
[8] Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
[9] з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
[10] Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
[11] Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
[12] А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
[13] Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
[14] Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
[15] Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
[16] І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
[17] Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
[18] Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
[19] Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
[20] І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
[21] Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
[22] Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
[23] бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
[24] І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
[25] Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
[26] З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
[27] із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
[28] І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
[29] Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
[30] Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
[31] Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
[32] Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
[33] Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
[34] Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
[35] Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
[36] І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
[37] Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
[38] Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
[39] Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
[40] Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
[41] Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
[42] Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
[43] І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
[44] Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
[45] Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
[46] В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
[47] Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
[48] Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
[49] що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
[50] Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
[51] Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!