[1] А коли Давид постарів і наситився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
[2] І зібрав він усіх Ізраїлевих князів, і священиків та Левитів.
[3] І були перелічені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми головами, за мужчинами тридцять і вісім тисяч.
[4] Із них для керування над роботою Господнього дому двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів шість тисяч,
[5] і чотири тисячі придверних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаряддях, які я зробив на славлення.
[6] І поділив їх Давид на черги за синами Левія, для Ґершона, Кегата та Мерарі.
[7] З Ґершонівців Ладан і Шім'ї.
[8] Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.
[9] Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони голови батьківських домів Ладана.
[10] А сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, оце сини Шім'ї, четверо.
[11] І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один батьківський дім при переліченні.
[12] Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.
[13] Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відділений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім'ям Його аж навіки.
[14] А Мойсей Божий чоловік, сини його полічені до Левієвого племени.
[15] Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер.
[16] Сини Ґершомові: Шевуїл, голова.
[17] А сини Еліезерові були: Рехавія, голова; і не було в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помножились.
[18] Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.
[19] Сини Хевронові: Єрійя голова, Амарія другий, Яхазіїл третій, і Єкам'ам четвертий.
[20] Сини Уззіїлові: Міхал голова, а Їшшійя другий.
[21] Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.
[22] І помер Елеазар, і не було в нього синів, бо тільки дочки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати.
[23] Сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, троє.
[24] Оце сини Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегляненням їхнім, числом імен за особами їх, що чинили роботу для будови Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.
[25] Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму народові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.
[26] І також Левитам не треба носити скинії та всіх речей її для служби їй,
[27] бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих синів від віку двадцяти літ і вище.
[28] Бо їхнє становище при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подвір'ями, і над кімнатами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому,
[29] і при хлібі виставнім, і при пшеничній муці на хлібну жертву та на прісні коржі, і при сковородах, і при праженні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини.
[30] І щоб ставати щоранку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір.
[31] І при всякому спаленні цілопалень для Господа на суботи, на молодики, і на свята в числі за правом на них, завжди перед лицем Господнім.
[32] І чинили вони охорону скинії заповіту, і сторожу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.