Олександр Бабченко – про реабілітацію та мотивацію жити повним життям

Олександр Бабченко служив у 92 окремій механізованій бригаді. Повістку йому вручили ще під час першої хвилі мобілізації і сказали стандартну на 2014 рік фразу: «Ми вам зателефонуємо пізніше». До війська потрапив вже з третьою хвилею мобілізації і служив на Луганщині.

Шосте число називає особливим - 6 серпня мобілізували, 6 вересня відправили у район АТО, 6 жовтня під час бою отримав поранення.

Переживши клінічну смерть та пройшовши важкий шлях протезування і відновлення, зараз Олександр повернувся до мирного життя. Він працює, майже не відчуває обмежень і каже, що про неоголошену війну, не рахуючи новин, йому нагадує металева нога, численні шрами на тілі і розповіді друзів, багато з яких й досі продовжують службу на передовій.

У першому випуску подкасту "Сталеві воїни" від "Повернись живим" Олександр Бабченко поділився з журналісткою Дар'єю Бурою історією поранення та відновлення після нього